Однією із найактуальніших проблем сьогодення є забезпечення громадян України житлом. Особливе занепокоєння викликають випадки, коли під загрозою залишитися на вулиці опиняється одна із найбільш вразливих категорій осіб, таких як діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа.

І саме держава, як головний гарант забезпечення прав, має проявляти турботу про таких дітей, як у сфері захисту житлових прав цієї категорії осіб, так і у інших сферах, необхідних для їх повноцінного життя та розвитку. Для втілення поставленої мети, перш за все досконалим має бути законодавство у цій сфері, адже вчиняючи ті чи інші дії та приймаючи відповідні рішення, органи державної влади та місцевого самоврядування мають дотримуються вимог, встановлених актами законодавства, а це:

  • Конституція України (ст. 47, 48);
  • Житловий кодекс (ст. 32, 36, 39, 46, 46.1, 47, 64, 71, 114.1);
  • Сімейний кодекс України;
  • Цивільний кодекс України (ч.1 ст. 32, ст. 44,68,70, 71, 72, 74);
  • Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа»;
  • Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (ст. 4,11, 32, 33);
  • Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 5,17,18,25);
  • Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» (ст.11, 12);
  • Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»;
  • Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР; 
  • постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року                     № 682  «Деякі питання реалізації Закону України “Про житловий фонд соціального призначення»;
  • Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини».
Відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-IV
 
Дитина-сирота – це дитина, в якої померли чи загинули батьки;
 
Діти, позбавлені   батьківського   піклування,  -  діти,  які залишилися без піклування батьків  у  зв'язку  з  позбавленням  їх батьківських   прав,   відібранням у батьків без  позбавлення батьківських  прав,  визнанням  батьків  безвісно відсутніми  або недієздатними,  оголошенням їх померлими,  відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та  перебуванням  їх  під  вартою  на  час слідства,  розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю  відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, 
а  також  діти,  розлучені  із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких
невідомі,  діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не
виконують  своїх  батьківських  обов’язків з причин, які неможливо
з’ясувати у зв’язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій
території   України   або   в  зоні  проведення  антитерористичної
операції,  та  безпритульні  діти; 

Особи із    числа    дітей-сиріт    та   дітей,   позбавлених
батьківського піклування,
- особи віком від 18 до 23 років, у яких
у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були
віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування.

На сьогодні, при вирішенні питання щодо захисту житлових прав дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа законодавство йде двома шляхами: це збереження за вказаною категорією дітей вже належного їм на праві власності чи користування житла, та надання нового жилого приміщення.

Збереження за дітьми-сиротами, дітьми, позбавленими батьківського піклування,  належного їм на праві власності чи користування житла

      Відповідно до ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.
            Згідно ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування», за  дітьми-сиротами  та  дітьми,  позбавленими  батьківського піклування,  а  також  особами  з  їх  числа зберігається право на житло,  в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки,  піклування,  влаштування в прийомні сім'ї,  дитячі будинки сімейного типу,  заклади для  дітей-сиріт  та  дітей,  позбавлених батьківського   піклування,  у  порядку,  встановленому  Кабінетом Міністрів України.
          Відповідно до ст.11 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава  забезпечує  дітям-сиротам  та дітям,  позбавленим батьківського піклування,  а також  особам  з  їх  числа,  які  до передачі  під  опіку  чи піклування,  влаштування в дитячі будинки сімейного типу,  прийомні сім'ї, заклади для дітей-сиріт та дітей, 
позбавлених   батьківського   піклування,   призову   на  строкову
військову службу в Збройні Сили  України,  взяття  під  варту  або
засудження до арешту,  обмеження волі,  позбавлення волі на певний
строк мали впорядковане житло, що зберігалося за ними, невідкладне
вселення їх у ці приміщення і повернення їм майна,  що знаходилося
в цих приміщеннях на день передачі дітей під опіку чи  піклування,
влаштування  в  дитячі  будинки  сімейного  типу,  прийомні сім'ї,
заклади  для  дітей-сиріт  та  дітей,  позбавлених   батьківського
піклування,  призову на строкову військову службу в Збройних Силах
України,  взяття під варту або  засудження  до  арешту,  обмеження
волі, позбавлення волі на певний строк.
 

            Місцеві державні     адміністрації,     органи     місцевого самоврядування   за   місцем   знаходження   житла   дітей  несуть відповідальність за збереження зазначеного у частині  першій  цієї статті житла і повернення його дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського  піклування,  а також особам  з  їх  числа   після завершення  терміну  перебування у сім’ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім’ї,  дитячому будинку  сімейного  типу,  закладі  для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

            Жилі приміщення,  в  яких  проживали  діти-сироти  та   діти,
позбавлені  батьківського  піклування,  до  влаштування їх у сім’ї
громадян України,  заклади для дітей-сиріт та  дітей,  позбавлених
батьківського  піклування,  а  також щодо яких  є  рішення   суду,
не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке  від  органів
опіки та піклування,  яка може надаватися лише в разі гарантування
збереження права на житло таких дітей.

            Діти-сироти та  діти,  позбавлені  батьківського  піклування,
мають  право  проживати  в  дитячих  будинках  сімейного  типу  до
повернення  їм  зазначеного  житла  або  надання  житла  місцевими
державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.

            До  працевлаштування  випускників закладів для дітей-сиріт та
дітей,  позбавлених  батьківського  піклування, які перебувають на
обліку  в  державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу,
квартирна  плата  та  плата  за  комунальні  послуги  здійснюються
місцевими державними адміністраціями за місцезнаходженням житла.

 

Відповідно до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини» (далі – Порядок), особи, яким стало відомо про наявність у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, майна, повідомляють про це службу у справах дітей за місцем знаходження майна.

Служба у справах дітей за місцем знаходження майна дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, протягом десяти днів після надходження повідомлення про наявність у неї майна, складає опис такого майна за формою згідно з додатком 7 (далі – опис майна).

До опису майна додаються оригінали документів, які підтверджують право власності дитини на майно або їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Опис майна складається у двох примірниках, підписується особами, які брали участь у його складанні. Один примірник опису та завірені копії документів зберігаються в службі у справах дітей за місцем знаходження майна, другий примірник та оригінали документів – в особовій справі дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка зберігається за місцем влаштування дитини.

Якщо місце походження дитини не є місцем знаходження її майна, опис майна складається у трьох примірниках. У такому разі один примірник опису майна та завірені копії документів зберігаються в службі у справах дітей за місцем знаходження майна, другий примірник та оригінали документів – в особовій справі дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яка зберігається за місцем влаштування дитини, а третій примірник та завірені копії документів подаються в службу у справах дітей за місцем походження дитини.

Райдержадміністрація, виконавчий орган міської, ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження майна забезпечує збереження майна дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і вживає заходів до встановлення опіки над майном (яке належить на праві власності дитині). Рішення про встановлення опіки над майном приймається за місцем знаходження майна за поданням служби у справах дітей.

Для прийняття рішення про встановлення опіки над майном дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, служба у справах дітей подає такі документи:

копію рішення про влаштування дитини;

опис майна, над яким встановлюється опіка;

документи, які підтверджують право власності дитини на майно;

акт обстеження житлово-побутових умов потенційного опікуна над майном та висновок про можливість виконання ним обов’язків опікуна;

заяву опікуна, піклувальника дитини про відмову бути опікуном над майном дитини, засвідчену нотаріально або написану ним власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, підпису посадової особи та дати.

Особі, яка призначається опікуном над майном дитини, служба у справах дітей за місцем знаходження майна видає рішення про встановлення опіки над майном, копію опису майна дитини, копії документів, які підтверджують право власності дитини на майно, та забезпечує передачу їм майна дитини на підставі акта приймання-передачі.

Служба у справах дітей за місцем знаходження нерухомого майна дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, веде облік такого майна.

Якщо право користування житлом є тільки у дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за клопотанням служби у справах дітей за місцем її походження або проживання за заявою опікуна, піклувальника райдержадміністрація, виконавчий орган міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження житла вживає заходів для передачі його у власність дитини.

У разі, коли дитина-сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, є спадкоємцем майна, райдержадміністрація, виконавчий орган міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем походження дитини призначає особу, яка буде представляти інтереси дитини на час здійснення права на спадкування.

Житло, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, може бути передане в оренду іншій особі за рішенням райдержадміністрації, виконавчого органу міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем знаходження її майна. Відповідне подання готує служба у справах дітей на підставі заяви опікуна (за наявності) над майном дитини.

На підставі рішення райдержадміністрації, виконавчого органу міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади між опікуном над майном дитини та особою, яка орендує житлове приміщення, укладається договір оренди такого приміщення. Форма примірного договору оренди житлового приміщення затверджується Мінсоцполітики.

Якщо житло дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, яке належить їй на праві власності, перебуває на балансі житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та у разі відсутності опікуна над таким майном райдержадміністрація, виконавчий орган міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади має право укласти з останніми договір про утримання та збереження зазначеного житла.

Питання реєстрації у зазначеному житловому приміщенні особи, яка його орендує, та осіб, які постійно проживають разом з нею, вирішується за погодженням з органами опіки та піклування.

Служба у справах дітей за місцем знаходження житла, яке належить дитині-сироті та дитині, позбавленій батьківського піклування, на праві власності, повинна не пізніше ніж за шість місяців до дати повернення такої дитини із медичного, навчального, виховного закладу, іншого закладу або установи, в яких проживають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, від опікуна, піклувальника, з прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу повідомити особу, яка орендує приміщення, про необхідність його звільнення та підготовку для проживання дитини.

Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається райдержадміністрацією, виконавчим органом міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з’ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини.

У разі виїзду сім’ї, в якій виховується дитина, за межі населеного пункту, придбання житла здійснюється з урахуванням інтересів дитини.

Райдержадміністрація, виконавчий орган міської ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 177 Сімейного кодексу України.

Право дітей-сиріт  та дітей,  позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на отримання житла

Згідно ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування», п. 64. Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, у разі, коли в дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, відсутнє житло, яке належить їй на праві власності (користування), або повернення до нього неможливе, після досягнення дитиною 16-річного віку мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця позачергово забезпечуються впорядкованим соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до Закону України “Про житловий фонд соціального призначення” соціальне житло – житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк.  Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі. Передача житла з житлового фонду соціального призначення до інших житлових фондів, визначених законом, не допускається. Соціальне житло надається рішенням органу місцевого самоврядування. Таке рішення є підставою для укладення відповідного договору найму соціального житла.

Соціальне житло надається безоплатно, користування соціальним житлом є платним. Плата за житло у житловому фонді соціального призначення складається з плати за найм житла; утримання жилих будинків та прибудинкових територій; комунальні послуги. Орган місцевого самоврядування встановлює розмір плати за соціальне житло для кожного наймача такого житла індивідуально.

Соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним і технічним нормам, санітарно-гігієнічним вимогам, будівельним нормам, стандартам і правилам щодо доступності для маломобільних груп населення, у тому числі для осіб з інвалідністю, та бути придатним для проживання.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року                                             № 682 «Деякі питання реалізації Закону України “Про житловий фонд соціального призначення” взяття на квартирний соціальний облікдітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, – за їх заявою.

Зазначені категорії дітей/осіб мають право позачергового отримання жилих будинків із житлового фонду  соціального призначення (стаття 11 Закону України “Про житловий фонд соціального призначення”).

З метою забезпечення захисту житлових та майнових прав дітей-сиріт,  дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа  рішенням тринадцятої сесії VІІ скликання Житомирської обласної ради від 02.11.2017 № 776 затверджена регіональна (комплексна) цільова соціальна Програма забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа  на 2018-2022 роки та відповідні місцеві програми. Заходи програми спрямовані на                                   співфінансування з обласного бюджету 50 відсотків вартості:

–   придбання житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа (віком до 23 років), які перебувають на соціальному квартирному обліку у відповідних органах місцевого самоврядування;

–  здійснення реконструкції чи капітального ремонту житла, що перебуває у власності дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа.

 Перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови їм у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

      Відповідно до Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, діти-сироти  та  діти,  позбавлені  батьківського піклування, 
які   досягли  16  років,  а  також  особи  з  їх  числа  беруться
відповідними органами місцевого самоврядування на облік  громадян,
які  потребують поліпшення житлових умов,  за місцем їх походження
або проживання  до  влаштування  в  сім'ї  громадян,  заклади  для
дітей-сиріт   та   дітей,  позбавлених  батьківського  піклування.         Інформація про громадян, взятих на квартирний облік, та
зміни  до  неї в установленому законодавством порядку вносяться до
Єдиного  державного  реєстру  громадян,  які потребують поліпшення
житлових умов. Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному   обліку.
 
       Поза чергою жилі приміщення надаються дітям-сиротам   та   дітям,   позбавленим  батьківського піклування,  після  завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи  піклувальника,  прийомній  сім'ї,  дитячому  будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості   повернення   займаного  раніше  жилого  приміщення, а також дітям-інвалідам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених 
батьківського  піклування, які проживають у сім'ях піклувальників,
прийомних сім'ях та дитячих будинках сімейного типу, державних або
інших  соціальних  установах,  після досягнення повноліття, у разі
коли   за   висновком  медико-соціальної  експертизи  вони  можуть
здійснювати самообслуговування і вести самостійний спосіб життя.
 
          Жиле приміщення,  що надається громадянам для проживання, 
має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту,
відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Рішення про  надання  жилого  приміщення  приймає  виконавчий
комітет місцевої Ради народних депутатів. Підставою для вселення в надане жиле приміщення є ордер.
            У 2018 році за кошти субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа місцевим бюджетам у сумі 7 442, 5 тис. грн. придбано 21 квартиру/будинок для 25 осіб з числа дітей-сиріт, з них: 10 квартир під соціальне житло для 13 осіб з числа дітей-сиріт, 11 квартир у власність 12 особам з числа дітей-сиріт, одна з яких має інвалідність.

На 2019 рік для Житомирської області передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа у сумі 17 899,3 тис. грн. На даний час Міністерством соціальної політики України розробляється проект використання коштів вказаної субвенції.